КОРИСНІ НОМЕРИ ТА ПОСИЛАННЯ

Адаптація п'ятикласників

Особливості психологічного стану учнів 5 класу

У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: «клас­ний керівник — учителі-предметники», уроки проходять у різних кабінетах. Інколи діти навіть змінюють школу, у них з'являються нові однокласники. До того ж перехід із початкової школи у се­редню співпадає зі своєрідною віковою кризою — початком пере­ходу від дитинства, що є досить стабільним періодом розвитку, до молодшого підліткового віку.

Більшість дітей переживає цю подію як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя». Адаптація у 5-му класі ба­гато в чому схожа з адаптацією у 1-му класі.

Що викликає стрес у п'ятикласників? Різкі зміни умов нав­чання, різноманітні та більш ускладнені вимоги, які ставлять­ся до дітей середньої навчальної ланки, навіть зміна «стату­су» у початковій школі на «наймолодшого» у середній — усе це є досить серйозним випробуванням. У цей період діти мо­жуть стати невпізнанними: тривога, боязкість чи, навпаки, розв'язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У зв'язку з цим у них може знизитись працездатність, во­ни можуть стати забудькуватими, неорганізованими. Іноді по­рушуються сон, апетит.

Шановні батьки! Постарайтесь забезпечити дитині спокій­ну, доброзичливу обстановку, чіткий режим, зробіть так, щоб п'ятикласник відчув вашу підтримку та допомогу.


Пам'ятка для батьків

«Що ускладнює адаптацію дитини до нових умов навчання?»

Протиріччя та неузгодженість вимог різних педагогів. До шко­ляра вперше ставлять багато вимог. І він повинен навчитися враховувати ці вимоги, співвідносити їх, долаючи пов'язані із цим труднощі, тому що ці вміння знадобляться кожній дитині в дорослому житті.

На п'ятикласника обрушується потік інформації, насичений термінами, незрозумілими словами. Вихід простий: поясніть дитині, що неповне, неточне розуміння слів нерідко лежить в основі нерозуміння шкільного матеріалу і в зв'язку з цим необхідно звертатися до довідників, словників.

У п'ятому класі багато дітей відчувають самотність, тому що улюбленої першої вчительки немає поруч, а класному керів­никові часто не вистачає часу приділяти їм увагу в тій же мірі. А інші «шаленіють» від свободи та носяться по всій школі, за­дираючись навіть до старшокласників. Дорослим у цій ситуа­ції важливо зрозуміти, що все це - природні переживання, які необхідні для розвитку школяра, бо вони допомагають йому стати дорослим.

Якщо відчуваєте, що адаптація затягується, зверніться до шкільного психолога.

Ми маємо стати більш уважними, доброзичливими, таким чи­ном допомагаючи школяру освоїти цю позицію.

Як забезпечити гармонійне навчання дитини?

У цьому періоді батькам можна скористатися рекомендація­ми фахівців Філадельфійського дитячого центру по забезпечен­ню «гармонії між домашнім та шкільним життям дитини»:

1. Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи.
Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, та уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте ок­ремі імена, події та деталі, які дитина сповіщає вам, використо­вуйте їх у подальшому для того, щоб розпочати подібні бесіди про школу. Обов'язково запитуйте вашу дитину про її однокласників, справи у класі, шкільні предмети, педагогів.

2. Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємостосунки з іншими дітьми.
Навіть якщо немає особливих причин для занепокоєння, кон­сультуйтеся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз у два мі­сяці. Під час бесіди виразіть своє прагнення покращити шкільне життя дитини.

Якщо між вами та вчителем виникають серйозні розбіжності, до­кладіть усіх зусиль, щоб мирно розв'язати їх, навіть якщо доведеть­ся спілкуватися для цього з директором школи. Інакше ви можете випадково поставити дитину в незручне положення вибору між від­даністю вам і повагою до свого вчителя.

3. Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань та заохочень.
Знайте програму та особливості школи, де навчається ваша дитина Вам необхідно знати, яке шкільне життя вашої дитини, та бути впев­неним, що вона отримує гарну освіту. Відвідуйте всі заходи та зустрічі, які організують для батьків, використовуйте будь-які можливості, щоб дізнатись, як ваша дитина навчається та як її навчають.

4. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. 
Установіть разом із дитиною спеціальний час, коли слід ви­конувати домашні завдання, і слідкуйте за виконанням цих уста­новок. Це допоможе вам сформувати хороші звички до навчання. Продемонструйте свій інтерес до цих завдань та впевніться, що в дитини є все необхідне, щоб виконати їх найкращим чином. Але якщо дитина звертається до вас із питаннями, пов'язаними з до­машніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх.

5. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.
З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім установіть зв'язок між її інтересами та предметами, які вивчають у школі. Наприклад: любить фільми — купіть книгу, по якій поставлений фільм, так виникне любов до читання; любить гратися — купуйте довідники, так виникне прагнення дізнаватись про що-небудь нове. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, у домашній діяльності.

Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в шкільному житті дитини відбуваються зміни.

Проблеми у навчанні п'ятикласників
П'ятикласники пристрасно бажають добре вчитися, щоб раду­вати оточуючих. Але, зіткнувшись з першими труднощами, часто розчаровуються.
Декілька слів про навчальні проблеми п'ятикласників:
Слабка навчальна підготовка у початкових класах.
Несформованість уміння аналізувати та синтезувати (нерозвинені розумові дії та операції), поганий мовленнєвий розвиток, слабкі увага та пам'ять.
Нерозвинута воля — небажання, «неможливість», за словами учнів, примусити себе постійно займатися навчанням. Таких дітей не приваблює мета, тому що для п'ятикласників ха­рактерне переважно емоційне ставлення до своєї діяльності.

Пам'ятка для батьків

Допомагайте школяру у навчанні, домагайтеся, щоб він доско­нально зрозумів навіть найдрібніші деталі виконання важко­го завдання. Хай навіть дитина виконає одне-два подібних за­вдання і детально пояснить, що та як вона робить.

Розвивайте увагу, мислення та пам'ять дитини, грайте з нею в ігри на розвиток спостережливості (у розвідників, мислив­ців, індійців на полюванні тощо), вирішуйте посильні голово­ломки, розв'язуйте кросворди, шаради. Робіть усе це якомога частіше.

Розвивайте волю дитини, привчайте її до режиму дня, емоцій­но забарвлюйте її навчальну діяльність, але не перестарайтеся, інакше може виникнути так зване «емоційне стомлення»: ди­тина може стати капризною, роздратованою, плаксивою. Ви­користовуйте гумор, але не сарказм та насмішки! Терпіть ди­тячі жарти, якими б безглуздими вони не були, використовуй­те гумор із метою розрядки та привернення дитини на свій бік.

Дуже важливо в навчальних та у всіх інших заняттях допо­могти школяреві виробити об'єктивні критерії власної успіш­ності та неуспішності; за допомогою дорослих слід розвину­ти в нього прагнення вдосконалювати свої здібності. Почніть з вироблення звички добре виконувати домашні завдання.

1. Виступи батьків із короткими характеристиками своїх дітей.
2. Доповідь шкільної медсестри на тему «Фізіологічні особливості, пов'язані з віковими змінами дітей».
3. Ознайомлення батьків із результатами проведеного медогля­ду та надання рекомендацій із врахуванням отриманих даних.

 

Немає коментарів:

Дописати коментар