Нормативно-правова база і етичний кодекс соціального педагога

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА

Перелік документів, які мають бути у робочому кабінеті практичного психолога та соціального педагога:

І. Нормативно-правові матеріали та документи, які мають бути у кабінеті психологічної служби:

1. Етичний кодекс практичного психолога/соціального  педагога.

2. Декларація прав людини.

3. Конвенція про права дитини.

ІІ. Закони України, постанови Кабміну

1. Конституція України.

2. Закон України «Про освіту» (від 23.05.91).

3. Постанова КМУ «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків» (від 05.04.94 за № 226).

4. Постанова Кабміну України «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам» (від 14.04.97 за № 346).Кабінет психолога в системі освіти

7. Постанова Кабміну України про «Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти» (від 31.01.01 за № 78).

5. Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (від 11.01.05).

ІІІ. Накази Міністерства освіти і науки України

1. Про затвердження Положення про психологічну службу системи освіти України (від 02.07.09 за № 616).

2. Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників України (від 20.08.93 за № 330).

3. Про затвердження Типового положення про центри практичної психології і соціальної роботи (від 15.08.2000 за № 386).

4. Про затвердження Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів (від 19.10.01 за № 691).

5. Про затвердження Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України (від 20.04.03 за № 330).

6. Про виконання рішення колегії Міністерства освіти і на­уки України з питання «Про стан і подальший розвиток пси­хологічної служби системи освіти України».

7. Про внесення змін до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівникам освіти.

8. Про атестацію працівників психологічної служби системи освіти.

9. Про освітній та кваліфікаційний рівень практичних психологів і соціальних педагогів навчальних закладів (від 08.12.05 за № 1/9-70).

10.Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України (від 28.12.06 за № 864)

11.Про затвердження плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 роки" (від 11.09.2009 № 855)

12.Про впровадження принципів ґендерної рівності в освіту (від 10.09.2009 № 839)

13.Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі (від 11.09.2009 № 854)

IV. Листи Міністерства освіти і науки України

1. Про планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України (від 27.08.2000 за № 1/9-352).

2. Про зарахування стажу роботи на посаді «психолог» до стажу педагогічної роботи практичного психолога (від 18.05.01 за № 1/9-193).

3. Про освітній та кваліфікаційний рівень практичних психологів і соціальних педагогів навчальних закладів (від 08.12.05 за № 1/9-701).

4. Про тривалість робочого тижня практичних психологів, соціальних педагогів (від 27.11.2000 за № 109).

5. Про тривалість робочого тижня практичних психологів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів (від 14.02.05 за № 1/9-64).

6. Про нормативи чисельності практичних психологів та соціальних педагогів навчальних закладів (від 15.08.07 за № 1/9-479).

7. Про статистичний звіт, нормативи часу на основні види робіт соціальних педагогів; річний та щоденний облік роботи практичних психологів і соціальних педагогів (від 05.03.08 за № 1/9-128).

8. Про нормативи чисельності практичних психологів та со­ціальних педагогів навчальних закладів (від 15.08.07 за № 1/9-479).

9. Про поширення категорій педагогічних працівників на педагогічне навантаження (від 07.10.07 за № 1/9-623).

10.Про розрахунок чисельності посад практичних психологів і соціальних педагогів навчальних закладів селищ міського типу (від 07.10.07 за № 1/9-624).

11.Про розрахунок кількості ставок практичних психологів та соціальних педагогів у загальноосвітніх навчальних закладах. (від 09.09.09 № 1/9 - 616).

12.Організаційно-методичні засади здійснення комплексної реабілітації учнів (вихованців) у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах (від 04.08.2009 р. № 1/9-515).

13.Щодо поліпшення превентивного виховання та профілактичної роботи з подолання злочинності серед неповнолітніх (від 11.09.2009 № 1/9-632).

14.Про покращення методичного забезпечення діяльності працівників психологічної служби та ПМПК (№6 від 20.01.2009р).

V. Міжнародні, загальнодержавні та регіональні програми

1. Загальнодержавна програма «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року (затверджено Законом України від 5 березня 2009 року № 1065-VI);

2. Загальнодержавна Програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки (затверджено Законом України від 19 лютого 2009 року №1026-VI.

3. Державна цільова соціальна програма «Молодь України» на 2009-2015 роки (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2009року №41).

4. Державна цільова соціальна програма реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 р. № 1242).

5. Державна програма протидії торгівлі людьми на період до 2015 року (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 р. №410).

6. Державна програма підтримки сім’ї на період до 2016 року (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. № 244).

7. Державна програма «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 року (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006р. № 1849).

8. Комплексна програма профілактики правопорушень (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. №1767).

9. Державна програма подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 р. № 623).

10. Програма розвитку психологічної служби закладів освіти м. Кіровограда до 2017 року.

11. Програма «Репродуктивне здоров'я нації» на період до 2015 року.

VІ. Інші регламентуючі документи

1. Посадова інструкція практичного психолога навчального закладу.

2. Наказ про призначення завідувача психологічного кабі­нету.

3. Графік роботи, затверджений керівником закладу.

4. Циклограма, затверджена керівником закладу.

5. Паспорт психологічного кабінету.

6. Інструкція з охорони праці на робочому місці для педа­гогів та працівників навчального закладу.

7. Інструкція з електробезпеки.

VІІ. Збірники нормативно-правових документів

1. Збірник нормативно-правових документів психологічної служби та ПМПК системи освіти України. / Упоряд. В. Г. Панок, 1.1. Цушко, А. Г. Обухівська. — К.: Шкільний світ, 2008. — 256 с.

2. Збірник нормативних документів з безпеки життєдіяльності. — К.: Основа, 2007.

Перелік обов’язкової документації та науково-методичних матеріалів соціального педагога:

1. Папка з нормативно-правовою документацією (накази та розпорядження МОН, ГУОН, РВО, листи УНМЦ, ПОІППО)

2. Папка з вхідною та вихідною кореспонденцією

3. Папка із звітною документацією

4. Посадова інструкція (Соціальний педагог загальноосвітнього навчального закладу: перші кроки (довідниково-методичний посібник) // Автор-укладач Сухенко Я.В. Полтава: ПОІППО, 2006. – 80 с., додаток 2 (зразок))

5. Інформація про міські, районні служби, з якими співпрацює соціальний педагог, практичний психолог

6. Методичні матеріали: навчальні, корекційно-розвивальні, тренінгові програми (затверджені експертною комісією при ОЦППСР); методичні розробки з окремих напрямків роботи соціального педагога (виховні години, виступи, презентації)

7. Банк соціально-педагогічних опитувальників та психодіагностичних методик (з переліку затвердженого експертною комісією при ОЦППСР)

8. Фахова бібліотека: книги, методичні посібники, періодичні видання

9. Інформація про методичні наради, курси, інші зібрання, що були підготовлені ОЦППСР, керівниками районних (міських) центрів практичної психології, методистами що відповідають за психологічну службу та інформація про результати виконання методичних рекомендацій наданих на них

10. Інформація про участь у всеукраїнських, обласних, регіональних програмах та проектах

11. Статистичні звіти за півріччя (додаток 1 до листа МОН від 05.03.2008р. за № 1/9-128); для соціальних педагогів закладів інтернатного типу копії річних звітів (згідно листа ПОІППО від 06.05.08 за № 545) та статистичних звітів за півріччя (додаток 1 до листа МОН від 05.03.2008р. за № 1/9-128)

12. План роботи: річний - оформлений та затверджений в установленому порядку (додаток 4 до листа Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 р. № 864; щомісячний (додаток 5 до листа Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 р. № 864); тижневий та на кожний день – за вимогою адміністрації закладу

13. Журнал реєстрації звернень учнів, батьків, вчителів (додаток 7 до листа Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 р. № 864)

14. Графік роботи на тиждень (додаток 8 до листа Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 р. № 864)

15. Журнал щоденного обліку роботи соціального педагога (додаток 9 до листа Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 р. № 864)

16. Соціальні паспорти класів (додаток 10 до листа Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 р. № 864). Заповнюється спільно з класними керівниками та медичним працівником

17. Облікові картки сім’ї дитини щодо якої здійснюється соціальний супровід (додаток 11 до листа Міністерства освіти і науки України від 27.08.2000 р. № 1/9-352)

18. Акти обстеження матеріально-побутових умов проживання дитини (додаток 12 до листа Міністерства освіти і науки України від 27.08.2000 р. № 1/9-352)

19. Перелік суб’єктів соціально-педагогічної діяльності в мікрорайоні навчального закладу (додаток 13 до листа Міністерства освіти і науки України від 27.08.2000 р. № 1/9-352)

20. Соціальний паспорт навчального закладу

21. Журнал обліку сімей, які опинились у складних життєвих обставинах (див. спільний наказ Міністерство сім’ї молоді та спорту, МОЗ, МОН, Мінпраці, Мінтрансзв’язку, МВС, Держдепартаменту з питань виконання покарань «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах» від 14.06.2006 №1983/388/452/221/556/596/106).

ЕТИЧНИЙ КОДЕКС СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА

І. Етичні обов’язки соціального педагога стосовно клієнтів.
1. Права і прерогативи, першорядність інтересів клієнтів.
Соціальний педагог має докласти максимум зусиль, щоб виховати і розвинути самостійність клієнта. Його основними обов’язками стосовно клієнта є:

• не використовувати відносини з клієнтом у власних інтересах;
• не практикувати, сприяти або брати участь у будь-яких формах дискримінації, що основується на національності, сексуальних орієнтаціях, вікові, розумових або фізичних вадах чи яких-небудь перевагах, привілеях, персональних характеристиках;
•  навпаки, його метою є всіма доступними засобами боротися з такою дискримінацією;
• повинен уникати зв’язків або відносин, які завдають шкоди його клієнтам;
• не вступати в і сексуальні стосунки з клієнтами ні за яких обставин;
• інформувати клієнтів про ризик, права та можливості, обов’язки, пов’язані для них із соціальною службою;
  
• враховувати поради і консультації колег та наставників у випадку, коли вони служать інтересам справи;
• завершити роботу з клієнтом і професійні відносини з ним, коли такі не є більше необхідними і не служать інтересам цієї людини або сім’ї;
• інформувати клієнтів про ризик, права та можливості, обов’язки, пов’язані для них із соціальною службою;
• враховувати поради і консультації колег та наставників у випадку, коли вони служать інтересам справи;
• завершити роботу з клієнтом і професійні відносини з ним, коли такі не є більше необхідними і не служать інтересам цієї людини або сім’ї;
• у випадку, якщо іншу особу офіційно призначено виступити на захист клієнта, мати справу з цією особою виключно в інтересах клієнта;
• не дозволяти втягувати себе в будь-які дії, які опоганюють або зменшують громадянські або юридичні права клієнта, навіть якщо це робиться на його прохання;
• забезпечувати активну суб’єктну позицію самого клієнта, не припускати приниження гідності особистості клієнта формами благодійної допомоги, яка йому надається

2. Конфіденційність і збереження таємниці.

Співробітник соціальної служби повинен поважати таємниці клієнта і не розповсюджувати інформацію, яка стала відомою під час професійної соціальної допомоги. Він повинен:

• використовувати конфіденційну інформацію, отриману ним від клієнта, тільки у випадку професійної необхідності;
• повністю інформувати клієнтів про межі конфіденційності в даному випадку, а також про цілі, для яких ця інформація може використовуватися;
• в разі необхідності забезпечувати клієнтів будь-якими офіційними записами, що їх стосуються;
• забезпечуючи клієнта необхідними записами, дотримуватися конфіденційності іншої інформації, що зберігається у записах;
• отримати свідому згоду клієнта, перш ніж друкувати, робити магнітофонний запис або дозволити будь-якій третій інстанції спостерігати за його роботою.

3. Гонорари.
Співробітник соціальної служби повинен впевнитися, що встановлені гонорари за різноманітні види соціальної допомоги справедливі, розумні, тактовні та відповідають виду здійсненої соціальної допомоги і здатності клієнта платити (якщо це приватний заклад).

Соціальний педагог не повинен приймати цінних подарунків за виконану роботу.

ІІ. Етичні норми соціального педагога стосовно своїх колег.
1. Повага, чесність, ввічливість.
Соціальний педагог повинен ставитися до колег з повагою, ввічливо, справедливо, з довірою, зберігаючи делікатність:

• ставитися до колег на основі професійних інтересів та переконань;
• поважати довіру колег під час професійних взаємовідносин та взаємодії;
• створювати та підтримувати ситуації, що полегшують колегам етичні професійно-компетентні дії;
• під час роботи з клієнтом детально і чесно надавати відомості про кваліфікацію, точку зору, творчі знахідки колег, використовувати відповідні канали для оцінки методів роботи колег;
• заміщуючи колегу, діяти в інтересах репутації того, кого він заміщує;
• не використовувати конфлікт між колегою і керівництвом у своїх інтересах та для зміцнення своєї професійної позиції;
• шукати арбітраж або об’єктивне посередництво, коли професійні конфлікти з колегами потребують негайного вирішення;
• поважати колег, не пов’язаних безпосередньо зі сферою його роботи;
• виконуючи обов’язки експерта, керівника, наставника стосовно колег, доброзичливо, спокійно і докладно доводити до їх відома умови спільної роботи і взаємовідносин;
• відповідаючи за оцінку дій інших педагогів, студентів, знайомити їх з цією оцінкою.

2. Стосунки з клієнтами колег.
Співробітник соціальної служби повинен поводитися з клієнтами своїх колег з увагою, вести їх справи з повною професійною віддачою:

• не брати на себе професійну відповідальність за клієнтів колеги без відповідного погодження з останнім;
• обслуговуючи клієнтів колег під час їхньої відсутності, працювати з ними так само уважно, як і з "власними".

ІІІ. Етичні обов’язки соціального педагога стосовно керівної організації або керівника.
Співробітник соціальної служби повинен суворо дотримуватися своїх обов’язків, встановлених керівною організацією:

• працювати над вдосконаленням, коректуванням політики своєї організації, підвищенням ефективності та дієвості її служб;
• використовувати ресурси керівної організації дуже уважно і тільки за такими потребами, для яких ці ресурси розраховані.

ІV. Етичні обов’язки соціального педагога перед своєю професією.
1. Захист чистоти, недоторканості професії.
Соціальний педагог повинен підтримувати і підвищувати значущість, етику, знання та цілі своєї професії:

• захищати і підсилювати чистоту своєї професії, бути відповідальним і активним в дискусіях з удосконалення професії;
• вживати заходів за допомогою відповідних каналів проти неетичної поведінки будь-кого зі своїх колег;
• попереджувати некваліфіковану та заборонену практику соціальної роботи;
• не припускати під час реклами своєї компетентності, кваліфікації тих послуг та результатів, яких не може бути досягнуто.

2. Робота в мікрорайоні (для тих хто працює в соціальній службі)
Соціальний педагог повинен всіляко допомагати людям, інформуючи і роблячи соціальні служби доступними для населення мікрорайону: вкладати свій час, професійний досвід та знання в діяльність, яка сприяє шанобливому ставленню до корисності, чистоти і компетентності у своїй професії.

3. Розвиток знань.
Соціальний педагог повинен нести повну відповідальність за розвиток і повне використання своїх професійних знань:

• спиратися у своїй практичній діяльності на професійні знання;
• критично їх аналізувати та оцінювати, цікавитися новими знаннями, що стосуються його професії;
• робити свої внески у розвиток знань з галузі системи служб соціальної допомоги населенню, ділитися досвідом, знаннями.

V. Етичні обов’язки соціального педагога перед суспільством.
Співробітник соціальної служби повинен сприяти розвитку суспільства:

• діяти таким чином, щоб виключити несправедливість стосовно будь-якої людини чи групи на основі національного походження, політичних чи релігійних переконань, сексуальних орієнтацій, віку, шлюбного статусу, психічних або фізичних вад, а також виключити переваги та привілеї для окремих категорій населення;
• розширювати особистісні можливості усіх людей, різних сімей, з особливою увагою ставлячись до неповноцінних груп та осіб;
• створювати умови для підтримки поваги до різноманітних культур, які складають суспільство;
• сприяти створенню відповідних служб у разі виникнення необхідності в суспільстві;
• наполягати на змінах у політиці і законодавстві з метою покращення соціальних умов життя та підтримки соціальної справедливості;
• підтримувати участь громадськості у формуванні соціальної політики і розвитку активної діяльності усіх соціальних інститутів.