"14 голосів, які світ навчився чути потім". Про трагедію в Монреалі

 

6 грудня 1989 року, у місті Монреаль (Канада), сталася жахлива трагедія. Молоді дівчата-студентки навчалися у Політехнічній школі. Вони були такі ж, як і ми — мріяли про майбутнє, про цікаву роботу, про інженерію та науку.

На жаль, того дня в університет увірвався чоловік, який відчував глибоку та невиправдану ненависть до жінок. Він вважав, що жінки не мають права навчатися і досягати успіху в "чоловічих" професіях. Через цю сліпу ненависть він скоїв неймовірний злочин: жорстоко обірвав життя 14 невинних дівчат.

Чому ми про це пам'ятаємо?

• щоб цінувати рівність: ця трагедія стала символом того, наскільки небезпечною може бути дискримінація та ненависть за ознакою статі. Вона нагадує нам, що кожна людина, незалежно від того, дівчинка це чи хлопчик, має право на освіту, на безпеку та на реалізацію своїх мрій.

• щоб боротися проти насильства: 6 грудня — це заклик до дії. Ми повинні завжди протистояти будь-яким формам насильства, булінгу та несправедливості.

• щоб бути добрішими: повага, підтримка та доброта — це наша найкраща зброя проти ненависті. 

Пам'ятаймо про тих, чиї мрії обірвалися, і будьмо тими, хто будує світ, сповнений поваги та рівності!