У 2 класі соціальним педагогом проведено практичне заняття: моделювання ситуацій доречної допомоги для осіб з інвалідністю.
1. Різні люди =різні можливостіКожна людина у світі особлива. Хтось швидко бігає, хтось гарно малює, а хтось користується кріслом колісним або бачить світ інакше.
Інвалідність — це не хвороба, а лише одна з рис людини. Це означає, що особа з інвалідністю (це найбільш ввічливий термін!) просто інакше взаємодіє зі світом.
Діти навчилися, що головне — бачити не крісло колісне чи милиці, а саму людину: її таланти, мрії та усмішку.
2. Життя може бути повноціннимМи зрозуміли: інвалідність — це не вирок. Це не означає, що життя сумне чи нецікаве.
Люди з інвалідністю навчаються, працюють, займаються спортом, подорожують, мають сім’ї та досягають великих успіхів!
Вони можуть бути успішними художниками, спортсменами-паралімпійцями, програмістами чи вчителями. Їхнє життя повноцінне та насичене, просто іноді їм потрібні спеціальні пристосування (як-от пандус чи шрифт Брайля).
3. Золоте правило допомогиНайголовніше, що діти засвоїли під час практичного заняття: завжди СПОЧАТКУ ЗАПИТАЙ, а потім допомагай!
Ми поважаємо незалежність людини. Якщо ми одразу хапаємо крісло колісне чи піднімаємо річ без дозволу, ми показуємо неповагу до її самостійності.
Правильний діалог: "Доброго дня! Чи потрібна Вам моя допомога? Чим я можу бути корисним (-ою)?"
Якщо людина відповідає: "Дякую, я впораюся сам/сама!" — це означає, що ми її почули і зберегли її гідність.
На занятті діти вчилися: як пригостити людину з вадами зору чаєм; як підійти до людини з вадами зору, яка ходить з собакою; як реагувати на людину, яка має ментальні порушення; як допомогти заїхати в будівлю людині на кріслі колісному; як подякувати людині з порушеннями слуху та мовлення не знаючи мови жестів.
Пам'ятайте: наша увага та повага роблять світ кращим та доступнішим для всіх!
#КЗ_Подільська_гімназія
#ІнфоCamp_ЗахищеніРазом
Немає коментарів:
Дописати коментар