Як безпечно пережити воєнний час? (Заняття з елементами тренінгу 5-6 кл.)

 

Необхідне обладнання при онлайн проведені: 

- Доступ до інтернету.
- Телефон/ноутбук/планшет/комп'ютер з камерою.
- Аркуш паперу.
- Ручка.

ВАЖЛИВЕ ПРАВИЛО: Коли ми почуємо сирену, яка сповіщає про  тривогу: потрібно обов'язково вийти з онлайн бесіди і йти в укриття, яке ви узгодили зі своїми рідними. Повертаємося до тренінгу через 10 хвилин після того як прозвучить ВІДБІЙ ТРИВОГИ! 

ВСЕ, ЩО ВИ  НАПИШИТЕ КОНФЕДЕНЦІЙНЕ, інші зможуть побачити те, що ви написали лише якщо ви  цього забажаєте. Якщо ви  не хочете брати участь в обговорені якогось питання через те, що вам не комфортно - можете цього не робити. 

Війна є важким випробуванням для кожного з нас. У цей час нас постійно переслідують стреси, тривога, втома, почуття нетерпіння, і це може вплинути на наше навчання, роботу та життя вдома. Сьогодні ви дізнаєтесь кілька правил, які допоможуть вам успішно подолати цю стресову ситуацію. Ці правила, звичайно, не в змозі змінити політичну реальність, але вони можуть змінити ваше життя і допомогти вам спокійно пережити воєнний час чи інші не менш стресові ситуації. Дотримуючись цих нескладних правил, ви станете спокійнішим і сильнішим за духом і тілом.

1.  Дотримуйтесь заведеного порядку життя - Звичайне розмірене життя створює острівець безпеки в океані небезпек . Зберігаючи заведений розпорядок дня, ви демонструєте собі та оточуючим, що ви сильні та життєздатні. При цьому ви заявляєте, що продовжуєте жити і сподіватися попри все.

ЗАПИШІТЬ, ЯК ЗАЗВИЧАЙ ПРОХОДИЛИ ВАШІ БУДЕННІ ДНІ. Розділіть аркуш на 2 частини на одній напишіть мій звичайний день, а на іншій мій звичайний день в умовах війни. 
ОБГОВОРЕННЯ написаного (Як можна трансформувати те, що було в реалії сьогодення?). 

2. Дотримуйтесь режиму здорового харчування, займайтеся спортом та висипайтеся – У здоровому тілі – здоровий дух. Слідкуйте за своїм здоров'ям, і це допоможе вам успішно пережити певну стресову ситуацію, не долаючи додаткових проблем.

НАПИШІТЬ ПРАВИЛА ЗДОРОВ'Я, ЯКИХ ВИ ДОТРИМУЄТЕСЬ, або яких хотіли б дотримуватися.  ОБГОВОРЕННЯ написаного. 

3. Виконуйте вправи на розслаблення – Щоденні вправи на розслаблення допоможуть вам подолати стрес і потяг повсякденного життя. Чим регулярніше ви їх робите, тим краще навчитеся розслаблятися і підтримувати природний баланс в організмі. Все це безпосередньо впливає на настрій і душевний спокій.

Давайте ми проведемо одну з таких вправ (згодом ми з вами ще навчимося декільком).

Вправа «Стирання інформації»
Розслабтеся. Заплющте очі. Уявіть, що перед вами лежить чистий аркуш паперу, олівці, гумка. Подумки намалюйте на аркуші негативну ситуацію, яку б вам хотілося забути. Це може бути реальна картинка, образна ситуація. Подумки візьміть гумку й послідовно «витирайте» з аркуша цю негативну інформацію, доки не зникне ця картинка. Знову заплющте очі й уявіть собі той самий аркуш паперу. Якщо картинка не зникла, знову візьміть гумку й «витирайте» її до повного зникнення.

4.   Говоріть про свої почуття з близькими людьми – Почуття подібні до килимів – і ті, й інші потребують догляду та періодичного провітрювання. Якщо ви поділитеся своїми почуттями та переживаннями, то ви знімете з себе їхній тягар і подивіться на них по-новому. Більше того, ви можете з подивом виявити, що й інші люди відчувають те саме, що й ви.

НАПИШІТЬ, ЩО І КОМУ ВИ СКАЗАЛИ Б. 
ОБГОВОРЕННЯ. 

    5.  Допомагайте іншим – це можуть бути батьки, бабуся чи дідусь, сусіди, друзі, яким потрібно трохи участі чи підтримки. Ви також можете зайнятися волонтерською діяльністю в організації, яка вам подобається. Допомагаючи людям, що оточують вас, ви відчуєте себе набагато краще. Крім того, ви зможете довести собі, що у вас достатньо сил для того, щоб самому впоратися із ситуацією та надати допомогу іншим.

ЩО Я МОЖУ ЗРОБИТИ, НАПРИКЛАД (Напишіть власний варіант):

      - Намалювати малюнок
- Заспівати
- Зняти патріотичний ролик 
- Поділитися іграшками, книгами, одягом (з дозволу батьків) з дітьми, які вимушено переїхали до  нашого міста. 

ОБГОВОРЕННЯ.

6.  Обов’язково виділіть час для улюблених занять – Щодня виділяйте час на те, що ви любите: заняття спортом чи мистецтвом, музика, читання,  та багато іншого. Це допоможе вам відволіктися від важкої реальності і пам'ятати про те, що навіть у важкі часи можна знайти оазис, який зробить життя кращим.

 ЗАПИШІТЬ! Чим би ви займалися (просто для себе в якості мотивації).

Обговорення. 

Сьогодні ми онлайн  зустрілися з вами тут через війну, яку нам доведеться пережити. Всі ми знаємо, що і дорослим і дітям може бути досить важко. На всіх нас впливає те, що ми бачимо, але на кожного це впливає по різному. Сьогодні я також  покажу та розкажу вам певні прийоми та техніки які допоможуть  вам впоратися з тою чи іншою ситуацією. Ідея полягає у тому, що ми можемо допомогти не лише собі, але й один одному, а це в теперішній час дуже важливо.

 Оскільки ми будемо працювати в одній команді, нам необхідно встановити певні правила, а це:

• взаємоповага
• активність
• ніхто не зобов’язаний говорити, проте всі мають слухати один одного
• розмовляємо тільки про себе, а не про інших
• слухаємо поки однокласник не закінчить говорити
• не перебиваємо інших
• заборона ненормативної лексики та агресивних проявів.

     Запропоновані прийоми можуть бути використані у вашому повсякденному житті для  подолання негативних станів, страхів, невпевненості у собі, для швидкої самостабілізації  й самозаспокоєння, а також для загального самопізнання та саморозвитку. Таким чином ці прийоми можуть використовуватись час від часу відповідно до нагальної ситуації.

Отже зараз ми з вами проведемо психогігієнічний самоаналіз (це не так страшно як звучить)) (звернемо увагу на власний досвід самодопомоги)
Мета: звернути учасників тренінгу до власного досвіду самодопомоги, підготувати їх до сприйняття теоретичного матеріалу.
Час — 10хв.
Обладнання: папір, ручка

Кожному учаснику пропонується на аркуші паперу записати такі позиції:

• фактори негативу, або фактори «-» — все те, що засмучує, порушує психічну рівновагу, викликає негативні психічні стани тощо;
• фактори позитиву, або фактори«+» — все те, що покращує настрій, заспокоює, гармонізує, є джерелом натхнення тощо;
• власні прийоми самодопомоги — що ви робити для того, аби подолати стрес, страх, негативні переживання тощо?

Після виконання письмового завдання відбувається обговорення, під час якого ведучий пропонує назвати по одиному —два найбільш важливі фактори «-» та фактори «+». Основну увагу варто закцентувати на прийомах самодопомоги, які використовують учні.

Очікуваний результат: усвідомлення учасниками того факту, що вони мають певний арсенал прийомів самодопомоги; підготовленість до сприйняття теоретичного матеріалу.

Наступними прийомами є «Дихальні прийоми самодопомоги»
Дихальні прийоми засновані на взаємозв'язку емоційного стану з типом дихання.

Дихання може здійснювати мобілізуючий або заспокійливий вплив на психічну сферу. Відповідно, дихальні прийоми можна поділити на заспокійливі та тонізуючі. Так, для заспокійливого дихання характерна перевага видиху над вдихом, а для тонізуючого — вдиху над видихом.
Інформація для міркування. Під час плачу вдих переважає над видихом, а під час сміху — видих над вдихом.

Практична частина

Вправа «Вдих — видих»
Мета: практичне ознайомити учасників з мобілізуючим і заспокійливим типами дихання.
Час — п'ять хв.
Інструкція. Сядьте зручно. Максимально розслабтесь.

1.Зробіть глибокий вдих і короткий видих. Повторіть декілька раз. Прислухайтесь до своїх відчуттів.
2.Зробіть короткий вдих і глибокий видих. Повторіть декілька раз. Прислухайтесь до своїх відчуттів.
3.Порівняйте свої відчуття після першого і другого типів дихання.

Обговорення. Як ви себе відчуваєте після виконання вправи? Чи відчули ви відмінність між різними типами дихання?
Очікуваний результат: тонізація учасників.

Вправа «Повне дихання»
Мета: практично ознайомити учасників з повним диханням.
Час — сім хв.
Інструкція. Для виконання повного дихання необхідно сісти, випрямити спину, розслабитися. Видихніть, вдихніть і починайте розслабляти м'язи живота. Це призводить до ще більшого наповнення легенів повітрям. Але на цьому вдих не закінчується. Продовжуйте активно вдихати повітря, поки не наповните грудну клітку (ви відчуєте, як вона збільшується в розмірах). На мить затримайте дихальний цикл, а потім починайте повільно випускати повітря. У міру вивітрювання повітря розслабляйте грудну клітку, втягуйте в себе живіт, буквально видавлюючи залишки повітря.
Обговорення. Як ви себе відчуваєте після виконання вправи?
Очікуваний результат: тонізація учасників.

Також ми з вами поговоримо про «Раціональні/логічні прийоми самодопомоги»
Мета: ознайомити учасників тренінгу зі змістом раціональних прийомів самодопомоги.
Час — 3 хв.

Раціональні, або логічні, прийоми самодопомоги спрямовані на зниження психоемоційної напруженості шляхом переважного використання каналу «мислення — емоції». Вони зменшують нервово-психічну напруженість у результаті дезактуалізації психотравмуючої ситуації, зниження її значимості за допомогою логічних міркувань, апеляції до розуму.

Сюди входять: самопереконання; самоаналіз; «горизонтальне» і «вертикальне» оптимістичне порівняння.
Самопереконання — прийом, заснований на усвідомленні, логічному осмисленні певних словесних формул. Людина дискутує із собою, використовуючи доводи, ґрунтуючись на логічних доказах і умовиводах.

«Горизонтальне» порівняння — за принципом «буває ще гірше»: для поліпшення емоційного стану порівнюється теперішнє становище, що викликає песимістичний настрій, з важчим періодом життя, що закінчився успішним результатом; порівняння себе з людьми, які пережили гірші ситуації (війну, стихійні лиха тощо).

«Вертикальне» порівняння — за принципом «чим я гірший (а)?»: порівняти себе з тими, хто опинився у подібній ситуації та успішно її подолав.

Як приклад. Письменник Гессен написав першу книгу у 84 роки. Потім ним було написано ще чотири романи. Автор помер у 99 років.

Самоаналіз — аналіз власних учинків, переживань, окремих якостей і особистості загалом.
Визначають такі варіанти самоаналізу:

• самоаналіз причини, що призвела до психотравмуючої ситуації, шляхом «уявного програвання подій, що відбулися»;

•самоаналіз поведінки на основі «погляду з боку»;
• самоаналіз, заснований на даних щоденника: допомагає в спокійній обстановці подивитися на події вчорашнього дня з позиції сьогоднішнього, критично оцінити поведінку свою та оточуючих, зважити свої сильні й слабкі сторони; впливає на формування особистісних якостей характеру;
• самоаналіз на основі даних тестування.

Важливе зауваження: під час самоаналізу важливо порівняти самооцінку з оцінкою оточуючих.

Практична частина

Формула самопереконання
Мета: практичне ознайомлення із раціональним прийомом самодопомоги «самопереконання».
Час — 7 хв.
Обладнання: папір для записів, ручки.
Інструкція. Визначте типову ситуацію, у якій вам бракує впевненості або рішучості. Відповідно до неї розробіть формулу самопереконання.

1 -за принципом «буває ще гірше»: для поліпшення емоційного стану порівнюється теперішнє становище, що викликає песимістичний настрій, з важчим періодом життя, що закінчився успішним результатом; порівняння себе з людьми, які пережили гірші ситуації (війну, стихійні лиха тощо).
2- за принципом «чим я гірший (а)?»: порівняти себе з тими, хто опинився у подібній ситуації та успішно її подолав.

Після виконання завдання учасники, за бажанням, зачитують результати своєї роботи.
Обговорення. Чи легко було виконувати завдання? Які думки й почуття виникали під час його виконання?
Очікуваний результат. Усвідомлення впливу самопереконання на власну особистість.

Вправа по колу (вправа на перспективу при офлайн зустрічі)
Мета: практичне ознайомлення із раціональним прийомом самодопомоги порівняння.
Час -15 хв.
Інструкція 1. Розкажіть своєму сусіду ліворуч певну ситуацію, яка вас на цей момент засмучує, непокоїть, але є неглибокою за переживаннями. Сусід ліворуч має відреагувати на ситуацію, починаючи фразу таким чином: «Так, це сумно/прикро тощо, але буває ще гірше...» та продовжити її певним життєвим прикладом (може бути гумористичним).

Після завершення першого кола, переходимо до наступної частини вправи.
Інструкція 2. Розкажіть своєму сусіду праворуч про щось таке, що у вас на цей момент не виходить так, як вам хотілося б і вас це засмучує. Сусід праворуч має відповісти, починаючи фразу таким чином: «Так, прикро, але чим ти гірший (а) за...?» та продовжити реальним прикладом про певні досягнення та успішне долання подібної ситуації.
Обговорення. Яку частину вправи було виконувати важче? Яку легше? Чому? Які виникали ускладнення? Які почуття виникали підчас виконання вправи?
Очікуваний результат. Усвідомлення впливу прийомів порівняння та їх зіставлення. Набуття навичок формулювання оптимістичних порівнянь.

Слідуючою вправою є вправа «Моя найкраща подорож»
Мета: усвідомити цілющий потенціал власних спогадів і подорожей.
Час — 20-30 хв.
Інструкція. Сядьте зручно. Заплющте очі. Розслабтесь.Згадайте подорож, яка викликала у вас найприємніші враження. Уявіть її максимально яскраво. (вмикається релаксуюча заспокійлива музика) 1-2 хв.

Тепер розкажіть про цю подорож групі. Розкажіть так, щоб група «помандрувала» разом з вами.
На кожну розповідь дві — три хвилини.

Обговорення. Які думки й почуття виникали, коли слухали про подорожі інших? Яка розповідь сподобалась найбільше? Чи легко було описувати свою мандрівку? Які виникали емоції, коли виступали в ролі оповідача? Чим був обумовлений вибір тої чи іншої мандрівки? Чи задоволені собою як оповідачем? Куди захотілося поїхати?
Очікуваний результат: розслаблення, зняття емоційного напруження; створення приємного настрою.

Ось і закінчилося наше заняття. Дякую за активність. Сподіваюся ці техніки допоможуть вам. Ми сильні, ми обов’язково переможемо і для цього нам потрібно дбати про своє здоров’я, не лише фізичне, а й психічне. Маю надію, що зовсім скоро ми зможемо з вами зустрітися в школі. Будьте здорові, не нехтуйте навчанням та правилами безпеки. Слава Україні!

 

 

Вимушені переселенці: як не зламатися перед обставинами

Повчальні мультфільми з антивоєнним меседжем, що допоможуть пояснити дітям причини війни

Головна місія мультфільмів – у простій формі доносити важливі меседжі, розказувати повчальні історії. Навіть складні та неоднозначні теми можуть розкриватися легко і весело, залишаючи яскраві образи, що запам’ятовуються на все життя. Саме це робить мультфільми чудовим інструментом позитивної пропаганди.

Вони можуть нести чіткий антивоєнний меседж, закликають цінувати власну державу та готуватися до оборони. Ми знайшли саме такі анімаційні стрічки, які допоможуть учням сформувати погляд на низку важливих питань. За матеріалами, що викладені на сайті "На урок". 

"Микола та Іван"

Цей короткий український мультфільм на простому прикладі пояснює дітям мотиви, котрі стоять за нападом рф на Україну. Дві країни тут метафорично представлені у вигляді хлопчиків, один із яких хоче всіляко контролювати товариша, починаючи з нав’язування русифікованого імені «Коля» та завершуючи забороною на дружбу з іншими дітьми.

Ще цікавішим мультфільм робить наявність російського пропагандистського аналога, що використовує тих самих персонажів і фабулу. Але в російському мультику Микола виставляється негідником через… відмову від русифікованого імені та бажання дружити з «поганими» дітьми. Покажіть учням обидва мультфільми, а потім обговоріть меседжі та відмінні акценти, розставлені в них.

"Троє поросят"

У часи Другої світової війни анімація відігравала потужну пропагандистську роль. Хорошим прикладом такої пропаганди є мультфільм 1941 року. У ньому образи трьох поросят та вовка (уособлює Гітлера), схвалюють далекоглядну політику озброєння та самозахисту Великої Британії.

У мультфільмі двоє братів-поросят насміхаються з третього, який готується до нападу та будує міцний дім із «проти вовчої цегли». Недалекі поросята не вірять, що Великий Злий Вовк може напасти. Вони хочуть гратися і танцювати. Втім, коли приходить хижак, солом’яний та дерев’яний будиночки наївних поросят руйнуються. Відтепер вони змушені просити захисту в передбачливого товариша.

Після перегляду запитайте дітей: Хто такий вовк? Хто такі поросята? Що таке будиночок із соломи/цегли?

Чому люди не вірять, що у світі існують «вовки», не бояться їх?

Чому деякі країни не хочуть витрачати гроші на озброєння?

Коли приходить розуміння, що небезпека таки реальна?

5 маркерів безпеки під час війни

Як пережити втрату під час війни

Чому ми не вдома

Правила безпеки під час війни. Інформація для підлітків.

Розлука з татом під час війни: як допомогти дитині?

Тисячі українських дітей переживають розлуку з татусями. Хтось виїхав за кордон разом із мамою, поки тато волонтерить або продовжує працювати в Україні, а чийсь батько — у теробороні чи на фронті. Аналізуючи роботи дитячого психолога Лади Ендресен далі розповідаємо вам про феномен розлуки з татом і пропонує прості й дієві інструменти для підтримання емоційного зв’язку на відстані протягом тривалого часу.

Як переживають розлуку з татом дошкільнята та молодші школярі і як їм допомогти?

У молодших школярів активно формується префронтальна кора, яка з-поміж іншого відповідає за причинно-наслідкові зв’язки. Інформація про довколишній світ є опорою дітей 6/7–11 років. Тому пояснюючи, де зараз тато, називайте речі своїми іменами: територіальна оборона, ЗСУ.

Якщо дитина поділилася з вами своїми почуттями і каже: «Я сумую за татом», «Коли він повернеться?», важливо назвати її емоцію і дати дитині право на неї, «легалізувати» її. Оскільки діти, особливо дошкільнята, можуть відчувати сум за кимось і не розуміти, що саме з ними відбувається. А тоді пропонуємо трансформувати, «переплавити» почуття в дію. Як це виглядає?

На рівні очей ми можемо відповідати наступним чином: «Я бачу, що ти сумуєш за татом. Я теж за ним так скучила! Зараз він разом з іншими татами захищає нашу країну. Він тебе дуже любить і робить все можливе, щоб ми знову були разом. А давай для нього зліпимо/намалюємо щось». Або: «Схоже, ти справді сумуєш за татом. Це нормально. Дорослі теж сумують одне за одним. Якщо ми за кимось сумуємо, це означає, що ця людина для нас дуже важлива. А давай йому зателефонуємо!».

Як підтримати дитину в розлуці з татом: що можемо зробити?

Підтримуємо телефонний або відеозв’язок тата з дитиною тет-а-тет. Можемо щовечора? Чудово. Один раз на тиждень? Теж. Тут головне якість, а не кількість. Тато може читати казки та історії, тексти яких ви заздалегідь надсилаєте йому на телефон. Або надсилати вам з дитиною відео, як він п’є чай чи йде вулицею. Це дозволяє дитині фокусуватися на тому, що тато робить зараз, а не на тому, що він зараз не поряд. Татусі дошкільнят повинні бути терплячими, бо це може бути такий собі хаотичний тур по кімнаті з фрагментарним описом іграшок або холодильника:)

Можемо пропонувати дитині зробити поробку для тата: малюнок або ліплення того, що ви будете робити, коли тато повернеться. Лоскотатися? Їсти морозиво? Показувати, як далеко навчилися стрибати або як добре запам’ятали таблицю множення?

Якщо є можливість, разом із дитиною розглядаємо фотографії або відео, на яких зображена ваша сім’я або вона з татом. Згадуємо смішне та приємне. «А пам’ятаєш, як наш тато смішно чхає?», «Коли ти ще жив у мене в животику, тато постійно приносив мені апельсиновий сік, який мені так хотілося!».

Тато може попросити дитину робити щось замість нього, поки він не повернеться: допомагати мамі нести щось не дуже важке з продуктів, слідкувати, щоб світло в порожніх кімнатах було вимкнене, перевіряти перед сном, чи зачинені вхідні двері. Дитина відчуває себе особливо значущою і більш спокійною, коли їй довіряють доросле завдання.

Можемо запропонувати дитині разом приготувати улюблену татову страву і надіслати йому фотографію. 

Як допомогти підліткам переживати розлуку з татом?

Підлітки чутливі до нашого внутрішнього стану і цінують відвертість. Тому нам варто ділитися своїми почуттями, розповідати, як справляємося самі, коли сумуємо за чоловіком. Якщо підліток мовчить, ми можемо поцікавитись, чи він скучив за татом. Якщо підліток готовий говорити, ми спокійно вислуховуємо (більше слухаємо, ніж говоримо!), не відволікаючись на сторонні справи. Як і з дошкільнятами, даємо право на будь-які почуття суму, злості, образи. Не варто лякатися, почувши нецензурну лексику. Для підлітків це вікова норма. Згодом підліток почне відчувати, де лаятися доречно, а де — ні.

Ми можемо говорити про те, що всьому є початок і кінець. Так, ми не можемо прогнозувати майбутнє, але татові точно спокійніше, коли він знає, що ми в безпеці. І в критичній ситуації йому легше відповідати лише за себе, а не за всіх членів сім’ї.

Однак якщо підліток не готовий до розмови, не потрібно на нього тиснути. У нього можуть бути свої причини не бути готовим до діалогу в цей момент: гормональні стрибки, непорозуміння з друзями. Йому достатньо знати, що наші двері відчинені, що ми відкриті для нього, і він може звернутися до нас, коли буде готовий.

Окрім, за можливості, регулярних розмов, тато може читати підлітку оповідання телефоном/по відеозв’яку. Попри те, що ми зазвичай читаємо молодшим дітям, деяким підліткам це подобається і посилює зв’язок із батьком. Можемо написати листа на кшталт «10 причин, чому я пишаюся татом/10 причин, чому я вдячна татові/10 речей, які ми з татом зробимо після перемоги» і надіслати татові, якщо є така можливість. Тато з підлітком можуть домовлятися дивитися один і той самий фільм, а потім обговорювати його.

У цьому віці особливо важливо, щоб підліток відчував свою значущість для інших. Це підвищує його віру у свої сили та впевненість у собі. Разом із татом вони можуть порадитися, як краще допомогти наблизити перемогу: допомогти одноліткам, волонтерити, направляти допомогу ЗСУ, взяти до себе і піклуватися про тварину, яка залишилася без домівки. До якого б рішення ми не прийшли на такій сімейній раді онлайн, дуже важливо наголошувати підлітку на його безпеці.

Як віднайти силу, щоб працювати?

Захист країни можливий лише завдяки ресурсу — психічного, фізичного та матеріального, поряд з цим війна змінила життя кожного українця і повернутись до роботи стає непросто.

У візуалізаціях - про ключові перешкоди та можливі стратегії відповіді на них у робочому контексті від психотерапевтки Anastasiia Nizhnik.

Енергоефективні кроки, робочий ритм, добрий сон і відновлення, соціальний зв'язок — це еліксир перемоги у війні.

Так плекаємо свою життєстійкість, а отже можемо краще справлятись з труднощами і бути підтримкою для тих, хто поруч.

Про сирену для молодших школярів (+ інформаційний мультик)

Уяви що в лісі, де живе родина вовків, один з них найсильнішій вовк. Він відходить від своєї домівки для того, щоб першим побачити небезпеку для всіх інших мешканців. Коли він бачить небезпеку, то починає досить голосно вити, щоб всіх попередити про загрозу і щоб всі встигли сховатись від небезпеки.

Так і зараз! Наші воїни дивляться в небо і коли бачать небезпеку – повідомляють нас, щоб ми теж могли сховатись. Тож, сирена – це не страшно, а важливо та корисно!
Тому давай не будемо її лякатися! А подякуємо, що вона нас попереджає!

Намалюйте з дитиною цю метафору, щоб зняти переляк від сирен, які зараз лунають по всій нашій країні.

Правила поведінки під час бойових дій

Шановні учні просимо вас згадати правила поведінки під час бойових дій. Це може врятувати ваше здоров'я та навіть життя.

Якщо перебуваєте вдома
Якщо на час бойових дій або обстрілів ви самі вдома, одразу зайдіть у безпечне місце та перечекайте небезпеку.
Якщо ви живете в приватному будинку, то спустіться в підвал.
Якщо у квартирі — заховайтеся в комірчину або ванну кімнату. Ці приміщення більш захищені та безпечні.
Не забудьте прихопити із собою теплі речі та пляшку води. Невідомо, скільки часу доведеться чекати.
Якщо з вами вдома молодші брати або сестри, не забудьте заспокоїти їх і подбати про них. Їм також захопіть теплий одяг і пляшку води.
Якщо маєте можливість, зателефонуйте близьким. Повідомте, що ви вдома.
Не намагайтеся спостерігати з вікна чи балкона за перебігом подій. У жодному разі не фільмуйте обстріли на мобільний телефон, щоб потім похизуватися в соцмережах. Вас можуть сплутати з артилерійським спостерігачем або коригувальником, і наслідки можуть бути трагічні.
Тримайтеся якомога далі від вікон. Поранення від уламків скла можуть бути не менш небезпечними, ніж від осколків.

Якщо перебуваєте надворі
Щойно почнуться бойові дії або обстріли, знайдіть укриття, щоб перечекати небезпеку.
Якщо маєте змогу, негайно зателефонуйте батькам і повідомте про місце свого перебування. Домовтеся, щоб вони якнайшвидше за вами приїхали.
Не намагайтеся дійти додому самостійно.

Тривожний наплічник (мінімальний набір) 

Замість валізи заздалегідь зберіть тривожний наплічник. Він стане для вас додатковим захистом і дозволить звільнити руки.

До наплічника обов’язково покладіть:

• ксерокопії документів, загорнутих у файли (паспорт, свідоцтво про народження, медична картка). оригінали документів мають зберігатися у ваших батьків;
• одяг (футболки, шкарпетки, білизна);
• невеликий запас їжі (кілька упаковок печива, дві-три шоколадки);
• воду;
• зарядне для мобільного телефона, power bank;
• ліхтарик і запасні батарейки до нього;
• блокнот із номерами телефонів близьких (на випадок, якщо ваш телефон вийде з ладу);
• мінімальну аптечку (дві-три медичні маски, бинт, пластир, дитячий крем, за потреби — особисті ліки).

Під час бойових дій або обстрілів мобільний зв’язок може не працювати. У такому разі вам потрібно заздалегідь продумати різні плани дій разом з батьками.

Головне — не панікуйте та не створюйте додаткових проблем для своїх батьків. Будьте пильними, зосередженими та завжди перебувайте в полі зору старших. Дбайте про своїх молодших братів і сестер. І пам’ятайте: ми обов’язково впораємося, і все буде добре.